Передача м'яча в баскетболі

                                                         Передача м'яча

 Передача - прийом, за допомогою якого гравець направляє м'яч партнерові для продовження атаки. Існує багато різних способів передач м'яча. Застосовують їх в залежності від тієї чи іншої ігрової ситуації, відстані, на яку потрібно послати м'яч, характеру і способів протидії суперників.

Передача двома руками від грудей - основний спосіб, що дозволяє швидко і точно направити м'яч партнеру на близьке чи середня відстань в порівняно простий ігровий обстановці, без щільної опіки противника. Підготовча фаза: кисті з розставленими пальцями вільно охоплюють м'яч, утримуваний на рівні пояса, лікті опущені. Основна фаза: м'яч посилають вперед різким випрямленням рук майже до відмови з додатковим рухом кистей, що надає м'ячу зворотне обертання. Завершальна фаза: після передачі руки розслаблено опускають вниз, гравець випрямляється, а потім займає становище на злегка зігнутих ногах.
Передачі двома руками зверху найчастіше використовують на середні відстані в умовах щільної опіки противника. Підготовча фаза: гравець піднімає м'яч злегка зігнутими руками над головою і заносить його за голову. Основна фаза: гравець різким рухом рук з розгинанням в ліктьових суглобах і захльостує рухом кісток направляє м'яч партнеру.
Передача двома руками знизу застосовується на відстані 4-6 м в тих випадках, коли м'яч спійманий на рівні нижче колін або піднятий з майданчика. Підготовча фаза: м'яч у руках, опущених вниз, руки злегка зігнуті, пальці вільно розставлені на м'ячі. Основна фаза: маховим рухом рук вперед у поєднанні з їх випрямленням м'яч посилають в бажаному напрямку.
Передача двома руками "з рук в руки" використовується для адресування м'яча партнеру, що знаходиться майже в щільну до гравця з м'ячем. Підготовча фаза: гравець витягує руки з м'ячем, перетинаючи напрямок руху партнера. Основна фаза: гравець спочатку повертає м'яч таким чином, щоб кисті підтримували його з верху і з низу, а потім відпускає м'яч.
Передача однією рукою від плеча - найбільш поширений спосіб передачі м'яча на близьке і середня відстань. Підготовча фаза: руки з м'ячем відводяться до правого плеча так, щоб лікті не піднімалися; одночасно гравець повертається убік замаху. Основна фаза: м'яч на правій руці, яка відразу ж випрямляється з одночасним захльостують рухом кисті і поворотом тулуба. Завершальна фаза: після вильоту м'яча права рука на коротку мить як би його супроводжує, а потім розслаблено опускається вниз.
Передача однією рукою зверху застосовується, коли необхідно послати м'яч на середні і особливо далекі відстані. Підготовча фаза: гравець повертається кидком у напрямку передачі, рука з м'ячем відводиться назад у напрямку передачі, рука з м'ячем відводиться назад у бік, м'яч лежить на долоні і утримується пальцями. Основна фаза: випрямлена рука з м'ячем потужним маховим рухом по дузі вгору доходить до вертикального положення, а інша, зігнута в ліктьовому суглобі, підтримує рівновагу і обмежує протидія суперника.
Передача однією рукою знизу виконується на близьке і середня відстань в тих ситуаціях, коли супротивник посилено намагається перехопити передачу поверху. Підготовча фаза: пряма або злегка зігнута рука з м'ячем махом відводиться назад, м'яч лежить на долоні, утримуваний пальцями і відцентровою силою. Основна фаза: рука з м'ячем вздовж стегна виноситься вперед вгору.
Передача однією рукою збоку схожа з передачею однією рукою знизу. Підготовча фаза: замах здійснюється відведенням руки з м'ячем у бік назад і відповідним поворотом тулуба. Основна фаза: рука з м'ячем робить махове рух вперед у площині, паралельній майданчику.
Передача однією рукою підкиданням вирішує те саме завдання, що й передача двома руками "з рук в руки". Гравець витягує руку з м'ячем, лежачим на долоні, перетинаючи напрямок руху партнера. У момент зближення гравець злегка підкидає м'яч вгору коротким рухом кисті і пальців. Партнер по ходу підхоплює м'яч проводить дії.

Орієнтовний комплекс вправ для спеціальної медичної групи (хронічний бронхіт і бронхіальна астма)

 

Орієнтовний комплекс вправ для спеціальної медичної групи

(хроч                         

1.                  В. П.- сидячи на лаві або стільці. Діафрагмове дихання (надування живота під час вдиху та втягування під час видиху). Повторити 6-8 разів.

2.                  В. П.-тесаме. 1 – рукивгсчїу(ааих); 2 -В. П. (видих). Повторити 6-8 разів.

3.                  В. П.- те саме. 1 – ліву ногу вперед-угору; 2 – В. П.; 3-4 – те саме правою. Повторити 6-8 разів.

4.                  В. П.- те саме, руки на поясі. 1 – вдих; 2-3 – два пружних нахили ліворуч (видих); 4 – В. П.; 5-8 – тс саме праворуч. Повторити 6-8 разів.

5.                  В. П.- те саме. 1 – вдих; 2-3 – підвести ліве коліно до живота, обхопити його руками (видих); 4 – В. П.; 5-8 – те саме правою. Повторити 6-8 разів.

6.                  В. П.- стоячи біля стільця, з опорою руками об спинку стільця. 1 – вдих; 2-3 – два пружних нахили вперед (видих); 4 – В. П. Повторити 8-10 разів.

7.                  В. П.- те саме. 1 – вдих; 2 -   присісти на обох ногах; 3-4 – В. П. Повторити 8-10 разів.

8.                  В. П.- стоячи біля стільця або лави, одна нога на опорі, руки на поясі. 1 – нахил назад (вдих); 2-3 – два пружних нахили вперед (видих); 4 – В. П. Повторити 6-8 разів, потім змінити положення ніг

9.                  В. П.- стоячи біля стільця, ноги нарізно. 1 – руки вгору (вдих); 2 – нахил вперед до лівої ноги (видих); З – те саме до правої ноги (вдих); 4 – В. П. Повторити 6-8 разів.

10.              Дихальні вправи: надування повітряних кульок, співання на видиху голосних звуків тощо.

11.              В. П.- стоячи, з опорою на спинку стільця. 1 – вдих; 2 – зігнути руки (видих). Повторити 8-10 разів.

12.              В. П.- стоячи спиною до стільця. 1 – вдих; 2 – поворот праворуч, узяти стілець (видих); З – поворот ліворуч (вдих); 4 – поставити стілець ліворуч (видих). Повторити 6-8 разів.

Вправи на гнучкість

Вправи на гнучкість 

Методичні прийоми розвантаження судин

 

Методичні прийоми розвантаження судин

 1. Фізичні вправи із зміною положення тулуба, рухами тіла, рухами рук і ніг.

 2. Дихальні вправи, особливо діафрагмальне дихання.

 3. Дихання з посиленим вдихом при напівзакритій голосовій щілині.

 4. Піднімання рук (ніг).

 5. Масаж області потилиці, вправи для м'язів шиї.

 6. Дозоване застосування антиортостатичних поз.

 7. Махові рухи руками (ногами).

Техніка володіння м'ячем в баскетболі

                                                 Техніка володіння м'ячем. 

   Техніка володіння м'ячем включає в себе наступні прийоми: ловлю, передачі, ведення і кидки м'яча у кошик.

   Ловля м'яча. Ловля м'яча - прийом, за допомогою якого гравець може впевнено опанувати м'ячем і зробити з ним подальші атакуючі дії. Ловля м'яча - це вихідне положення для наступних передач, ведення або кидків, тому структура руху повинна забезпечувати чітке і зручне виконання наступних прийомів.
Ловля м'яча двома руками. Найбільш простим і в той же час надійним способом оволодіння м'ячем вважається ловля м'яча двома руками. Підготовча фаза: якщо м'яч летить до гравця на рівні грудей або голови, слід витягнути руки назустріч м'ячу, ненапруженими пальцями і китицями утворюючи як би воронку, розміром трохи більшу, ніж обхват м'яча. Основна фаза: у момент зіткнення з м'ячем потрібно обхопити його пальцями, зближуючи кисті, а руки зігнути в ліктьових суглобах, підтягуючи тим самим м'яч до грудей. Завершальна фаза: після прийому м'яча гравцем тулуб знову подається злегка вперед; м'яч переховуваних від противника розведеними ліктями, виноситься в положення готовності до подальших дій.
Ловля м'яча однією рукою. Коли ігрова обстановка не дозволяє дотягнутися до м'яча летить і зловити його двома руками, слід ловити м'яч однією рукою. Підготовча фаза: гравець витягує руку таким чином, щоб перетнути траєкторію польоту м'яча (кисть і пальці не напружені). Основна фаза: як тільки м'яч торкнеться пальців, руку потрібно відвести назад - вниз, як би продовжуючи політ м'яча (Автоматизована рух). Завершальна фаза: м'яч потрібно підтримати однією рукою, потім міцно обхопити двома руками так, щоб бути готовим негайно діяти далі.

Кидок в кошик

                                                            Кидок в кошик

 Кваліфікована баскетбольна команда проводить за час зустрічі в середньому 65 - 70 кидків у кошик з гри і до 20 - 25 штрафних кидків, від точності яких і залежить досягнення перемоги над суперником. Підготовка до виконання кидка становить основний зміст гри команди в нападі, а попадання в корзину - її головна мета. Баскетболіст, готуючись до кидка, повинен оцінити ситуацію на майданчику, можливу інтенсивність і спосіб протидії опекающего захисника, реальні шляхи виходу для боротьби за відскок і інші моменти.

Кидок двома руками від грудей. Переважно використовується для атаки кошика з далеких дистанцій в умовах відсутності активної протидії захисника. Підготовча фаза: м'яч обхоплюються пальцями, утворюють щільну "чашу", і виноситься на рівень особи, ноги на ширині плечей, злегка зігнуті в колінах, одна нога виставлена ​​на 30 - 40 см вперед. Основна фаза: руки повністю випрямлені вгору - вперед по невеликій дузі, кисті і пальці, розкриваючись, дають м'ячу спрямовує легкий поштовх; одночасно з рухом рук випрямляються і ноги. Завершальна фаза: після виконання кидка руки опускаються розслаблено вниз, гравець приймає вихідну позицію для подальшого ривка до щита, щоб боротися за відскок у випадку промаху.
Кидок двома руками зверху. Доцільно застосовувати з середніх дистанцій при щільній опіці противника. Підготовча фаза: м'яч виноситься над головою злегка зігнутими в ліктьових суглобах руками, тулуб злегка відхиляється назад. Основна ваза: руки випрямляються вгору - вперед, і робиться більш енергійний поштовх кистями і пальцями. Завершальна фаза: схожа з попереднім способом.
Кидок двома руками знизу. Виконується переважно при стрімких проходах до щита і атаках кошика в затяжному стрибку під руками накриває м'яч захисника. Підготовча фаза: гравець отримує м'яч в русі під праву або ліву ногу, а потім робить широкий крок іншою ногою і виконує стрибок до щита. Основна фаза: гравець максимально витягується до щита, виносить до кошика прямі руки, м'яч випускається з кінчиків пальців у найвищій точці, причому додатковим рухом кистей пальців йому надається зворотне обертання. Завершальна фаза: руки, як би супроводжуючи м'яч, піднімаються вгору без напруги.
Кидок однією рукою від плеча: досить поширений спосіб атаки кошика з місця з середніх і дальніх дистанцій. Підготовча фаза: гравець виставляє праву ногу вперед, розвернувшись правим плечем у напрямку до кошику. Основна фаза: приблизно на рівні голови м'яч лежить на правій руці, яка починає витягуватися вперед-вгору у напрямку до кошика. Завершальна фаза: після виконання кидка рука як би супроводжує м'яч до кошика, а потім опускається розслаблено вниз.
Кидок однією рукою зверху. Використовується частіше інших для атаки кошика в русі з близьких дистанцій і безпосередньо з-під щита. Підготовча фаза: м'яч ловитися під праву ногу. Основна частина: у вищій точці стрибка рука випрямлена для максимального наближення м'яча до кошика, м'яч виштовхується м'яким рухом кисті пальців, йому надається зворотне обертання. Завершальна фаза: гравець приземляється на зігнуті ноги недалеко від кошика, приймає положення рівноваги і готується до боротьби за відскок у випадку промаху.
Кидок однією рукою зверху ("гаком"). Найбільш часто використовується центровими гравцями для атаки кошика з близьких і середніх дистанцій в умовах активної протидії високорослого захисника. Підготовча фаза: гравець робить крок лівою ногою в сторону від противника, повертається лівим боком до щита, злегка згинаючи ліву ногу. Основна фаза: відштовхуючись лівою ногою, гравець вистрибує вгору, одночасно права рука з м'ячем відводиться від тулуба і дугоподібним рухом також піднімається вгору.
Добивання м'яча. У ряді ігрових положень, коли м'яч відскакує від щита при невдалому кидку або пролітає поблизу кошика, гравець не має часу для приземлення з м'ячем, прицілу і кидка. У таких випадках слід добивати м'яч в корзину в стрибку двома руками або однією рукою.

Ведення м'яча в баскетболі

 Ведення м'яча. Ведення м'яча - прийом в баскетболі, що дає можливість гравцю просуватися з м'ячем по майданчику з великим діапазоном швидкостей і в будь-якому напрямку. Ведення здійснюється послідовними м'якими поштовхами м'яча однією рукою вниз - вперед, трохи осторонь від ступень ніг. Основні рухи виконуються в ліктьовому і лучезапястном суглобах.

Ведення зі зміною швидкості. Несподівані зміни швидкості ведення м'яча застосовуються гравцем для відриву від захисника. Чим вище відскік і менше його кут, тим більше швидкість просування.
Ведення із зміною напряму. Використовується головним чином для обведення противника і проходів для атаки кошика. Зміна напрямку досягається тим, що кисть руки накладається на різні точки бічній поверхні м'яча з наступним випрямленням руки в потрібному напрямку.
Ведення із зміною висоти відскоку. Застосовується для прямого проходу повз захисника, без відхилень у бік. Гравець зближується з противником, ведучи м'яч з досить високим відскоком, потім сильно згинає ноги, нахиляє тулуб і знижує м'яч майже до майданчика випрямленою повністю рукою.
Ведення з асинхронним ритмом рухів руки з м'ячем і ніг. З успіхом використовуються для обведення двох-трьох супротивників. Даний спосіб ведення дозволяє більш вільно і раціонально використовувати відштовхувальні руху ніг і відхилення тулуба в якості фінтів.

Правила гри у баскетбол

 Правила гри у баскетбол

Організація занять у спеціальній медичній групі

                               Організація занять у спеціальній медичній групі.

Щороку збільшується кількість дітей,які за результатами медичного огляду для занять фізичною культурою, належать до спеціальної медичної групи ( СМГ). Значна кількість хвороб набуває хронічних форм через відсутність належного медичного огляду та фізкультурно-оздоровчої роботи з учнями. Система проведення занять з учнями, які належать до СМГ, у загальноосвітніх навчальних закладах фактично зруйнована. Припинили свою діяльність дитячі фізкультурно-оздоровчі клуби. Це, насамперед, пов’язано з кризою у національній системі фізичного виховання, спричиненою знеціненням соціального престижу здоров’я; належною підготовкою кадрів усіх ланок; недооцінюванням оздоровчої та виховної ролі фізичної культури у навчальних закладах; невідповідністю санітарно-гігієнічних вимог бази занять. Система фізичного виховання не відповідає міжнародним стандартам та потребам сучасності. Існує обмежена кількість науково обґрунтованих рекомендацій і методик із фізичного виховання для учнів спеціальних медичних груп, тому така робота стала досить актуальною останнім часом.

Уроки фізичної культури з дітьми СМГ можна організувати таким чином:

1.       Учні основної, підготовчої та спеціальної медичної груп займаються під керівництвом одного вчителя. Цей спосіб організації занять для учнів СМГ є зручним для адміністрації закладу, проте дуже складним із методичної та організаційної точок зору для вчителя. Адже на уроці йому доводиться одночасно стежити за навантаженням для 20-30 учнів із різним рівнем здоров’я.

2.       Учні основної та підготовчої груп займаються разом під керівництвом учителя із учнями СМГ займаються інші вчителі, які мають спеціальну освіту. Такі уроки для дітей СМГ включають у розклад нульовими або останніми уроками. За умов недостатньої кількості учнів у СМГ, дозволяється об’єднувати на одному уроці дітей різних вікових груп.

3.       Із учнями основної групи працює один вчитель, а діти СМГ та підготовчої об’єднуються та працюють із іншим учителем.

4.       Додаткові уроки фізичної культури для учнів СМГ у вигляді індивідуальних занять.

 

Основні завдання фізичної культури для учнів СМГ у вигляді індивідуальних занять.

·         зміцнення здоров’я;

·         підвищення рівня фізичного розвитку, загартовування організму;

·         розширення діапазону функціональних можливостей фізіологічних систем організму, послаблених хворобою;

·         підвищення фізичної та розумової працездатності;

·         формування основних рухових умінь та навичок;

·         набуття навичок особистої гігієни, режиму праці та відпочинку, раціонального харчування;

·         виховання культури здорового способу життя, поведінки, толерантності.

 

 

Комплекс вправ для учнів спеціальної медичної групи

 

1.1                                                                                  Захворювання органів дихання

1.       Вправи з рівним, ритмічним диханням.

2.       Вправи із сповільненим диханням.

3.       Вправи зі змінним типом дихання (грудне, черевне,змішане).

4.       Вправи зі зміною структури дихального циклу.

5.       Вправи, що збільшують вентиляцію легень.

6.       Вправи, що спрямовані на формування навичок правильного дихання під час виконання фізичних вправ.

Орієнтований комплекс вправ.

4.                  В.П. –О.С 1-2 – два кроки(вдих); 3-7-пять кроків (видих); 8 -  крок,затримання дихання. Тривалість – 30 секунд – 1 хв.

5.                  В. П.- те саме. 1-2 – коло прямими руками перед собою назовні (вдих); 3-4 – те саме всередину (видих). Повторити 4-8 разів.

6.                  В. П.- стоячи або сидячи на лаві. 1-2 – спокійний вдих; 3-4 – видих, затримання дихання, спокійне дихання. Повторити 2-6 разів.

7.                  В. П.- те саме, руки на поясі. 1 – поворот тулуба ліворуч (видих); 2 – В. П. (вдих); 3-4 – те саме праворуч. Повторити 10-12 разів.

8.                  В. П.- упор стоячи на колінах і кистях рук. 1 – сісти на п'яти, не відриваючи рук від підлоги (видих); 2 – В. П. Повторити 6-8 разів.

9.                  В. П.- стійка ноги нарізно. 1 – руки за голову (вдих); 2-3 – нахил уперед (видих); 4 – В. П. Повторити 4-6 разів.

10.              В. П.- лежачи на спині, ноги зігнути, руки за головою. 1-2 – підняти таз угору (видих); 3-4 – В. П. (вдих). Повторити 8-10 разів.

11.              В. П.- сидячи. Промовляння звуків на подовженому вдихові: «а», «о», «у», «м», «бр», «ах», «ух», «бр». Надування повітряних кульок. Повторити 1-4 рази.

12.              В. П.- лежачи на спині. 1-3 – фупування (видих); 4 – В. П. (вдих). Повторити 6-8 разів.

13.              В. П.- те саме. 1-4 – заплющити очі, спокійно дихати. Повторити 2-3 хв.

14.              В. П.- лежачи на животі на лаві або стільці, із опорою руками об підлогу. 1-3 – підняти руки та ноги вгору, прогнутися (видих); 4 – В. П. (вдих). Повторити 6-8 разів.

15.              В. П.- лежачи або сидячи. Вільне дихання, повне розслаблення м'язів.

Етапи розвитку баскетболу

                                                          Етапи розвитку баскетболу

    Історія баскетболу почалася в недалекому ХІХ столітті. У Сполучених Штатах Америки молодий викладач, доктор Джеймс Нейсміт в 1891 році намагався зробити уроки гімнастики більш цікавими і живими. До поручнів балкона він прикріпив 2 фруктові кошики і запропонував своїм учням закидати в них футбольні м’ячі. Цікава гра тільки здалеку нагадувала сучасний баскетбол. Звичайно, про ведення не йшлося, гравці просто перекидали один одному м’яч і намагалися закинути його в корзину. Та команда, яка закинула більше м’ячів і була переможницею. Але, тим не менш, Джеймс Нейсміт вважається тією людиною, хто придумав баскетбол

   У 1892 році він розробив основні правила баскетболу. Перші матчі, які проходили по створеним правилами спровокували і перші зміни в них. З США баскетбол поступово проник в Китай, Японію, Філіппіни, а після в Південну Америку і Європу. Через 10 років в Сент-Луїсі на Олімпійських іграх американцями був організований показовий тур по баскетболу між командами з кількох міст. У 1936 році в програму літніх Олімпійських ігор включили баскетбол.

   У 1946 році створили БAA – Баскетбольну асоціацію Америки. Перший матч під егідою асоціації відбувся в Торонто 1 листопада 1946 року між командами New York Knickerbockers і Toronto Huskies. Через 3 роки Баскетбольна асоціація об’єдналася з Національною баскетбольною лігою США (NBA): так виникла Національна баскетбольна асоціація.

   У 1967 році знову створили Американську баскетбольну асоціацію, яка намагалася конкурувати з Національної баскетбольною лігою. Але через 9 років відбулося чергове злиття. Сьогодні NBA – це одна з найбільш відомих і впливових світових професійних баскетбольних ліг.

    Ще в 1932 році виникла Міжнародна федерація любительського баскетболу у складі таких країн, як Греція, Аргентина, Італія, Португалія, Латвія, Румунія, Чехословаччина, Швеція. Спочатку передбачалося, що федерація буде очолювати лише аматорський баскетбол, але в 1989 році її учасники отримали можливість брати участь в міжнародних змаганнях.