Вправи для груп № 9,13.

 Вправи на гнучкість 

Вправи для груп №9,14.

 Вправи для профілактики порушень постави

Під час корекції постави у дошкільників необхідно керуватися наступними положеннями. 1. В основі формування постави лежить гармонійний розвиток сили м’язів спини, черевного преса, верхніх і нижніх кінцівок, вміння диференціювати м’язовосуглобові відчуття, положення окремих частин тіла в просторі, вміння напружувати і розслабляти м’язи в спокої і русі.

2. Необхідно використовувати всі види адаптивної фізичної культури і всі можливі форми фізкультурно-оздоровчих занять: ранкову гігієнічну гімнастику, фізкультпаузи, рухливі ігри, додаткові позашкільні та позакласні заняття, прогулянки на свіжому повітрі, плавання, гартування і ін.

3. З боку батьків необхідно повсякденну увагу до постави дитини, створення умов для її формування: адекватні гігієнічні та фізіологічні вимоги до одягу, меблів, освітлення, позам під час сну, сидіння, стояння і т. п.

4. Корекція постави, з одного боку, включає широкий комплексний вплив найрізноманітніших вправ на всі групи м’язів, з іншого – специфічний вплив цілеспрямовано підібраних вправ для компенсації порушень певного типу постави.

 

Вправи з вихідного положення стоячи

1. В.п.- О. с., руки до плечей (кисті від плечей не відривати). Кругові обертання рук вперед, потім назад (5-6 разів в кожну сторону).

2. В.п.- О. с., руки перед грудьми. З напругою, ривками розводимо руки в сторони (вправо, вліво) – вгору-вниз (по 3 рази в кожному напрямку).

3. В.п.- О. с., руки вздовж тіла. Повільно піднімаємо руки вперед і вгору; зчепивши їх в замок над головою, піднімаємося на носочки і прогинаємо спину; повертаємося у в.п. (повторити 3-5 разів).

4. В.п.- О. с., руки в сторони. Піднімаємо зігнуту в коліні ногу з одночасним підйомом рук вгору (носок тягнемо, спина пряма, 5-6 разів кожною ногою).

5. В.п.- О. с. Активне витягування, спина пряма, руки над головою в замку. Ходьба на носках з прямою спиною (1-2 хв).

6. В.п.- О. с. Спокійно, повільно, плавно на вдиху піднімаємо руки вгору. На видиху плавно опускаємо руки через сторони вниз (4-5 разів).

7. В.п.- Стоячи. Напівприсідання, присідання на носках; руки в сторонивгору-вперед. Повернутися у в.п.

8. В.п.- О. с. Підняти руки в сторони долонями вгору, розгорнути руки долонями вниз, звести їх за спиною, виконуючи хлопки.

9. В.п.- О. с., руки за спиною зібрані в замок. Підняти руки максимально вгору, при цьому корпус треба тримати прямо. Повільно виконується нахил вперед-вниз, при цьому руки дивляться вгору. Повернутися у в.п. (2-3 рази).

10. В.п.- Стоячи, ноги на ширині плечей, руки в сторони. Повороти тулуба в сторони. Стегна нерухомі (6-8 разів).

11. В.п.- Стоячи, ноги на ширині плечей, руки внизу. Через сторони підняти руки вгору, долоні дивляться вперед, і зробити ножиці, по черзі змінюючи положення рук за головою, 4-6 разів.

 

Вправи з вихідного положення сидячи

1. Діти ростуть В.п.- Сидячи на п’ятах, руки на колінах. Піднімаючись на коліна, підняти обидві руки через сторони вгору, долоні дивляться вгору. Повернутися у в.п. (5-6 разів).

2. Діти потягуються В.п.- Сидячи на п’ятах. Встати на коліна, руки через сторони підняти вгору повільно, з напругою. Витягати себе вгору, прогинаючись назад (4 рази).

3. Діти ловлять п’яточку В.п.- Сидячи на п’ятах, руки до плечей. Встати на коліна, розворот тулуба назадвправо, правою рукою дістати ліву п’яту, очима подивитися на свою 

Вправи для групи №14.

  Розвиток сили м’язіврук, спини та пресу

Вправи для груп №2,4,8,13.

  Розвиток сили м’язіврук, спини та пресу

Теоретичний матеріал для груп №1,2,9,11.14,15.

 Фінт - похідне від італійського слова Finta, що позначає "удавання",

"Вигадка". У спортивній практиці використовується як синонім обманного руху.

Обманні рухи складають групу прийомів техніки футболу, які виконуються в безпосередньому єдиноборстві з суперником. Фінти застосовують з метою подолання опору суперника і створення необхідних умов для подальшого ведення гри. Використання фінтів дозволяє успішно вирішувати багато тактичні завдання як в атаці, так і в обороні.

Техніка футболу включає наступні основні прийоми обманних рухів: "відходом", "ударом", "зупинкою". Є різні способи виконання цих фінтів та їх різновиди. Класифікація представлена ??на рис. 27.

При аналізі техніки обманних рухів виділяють дві фази: підготовчу та фазу реалізації. Інсценування обманних дій в першій фазі спрямована на виклик відповідної реакції суперника для протидій. Природність виконання даної фази визначає його реакцію. У другій фазі реалізуються справжні наміри футболіста після реакції суперника на облудне дію. Фазі реалізації властива значна варіативність, яка обумовлюється ігровими ситуаціями і тактичними міркуваннями. При виконанні фінтів використовуються різні варіанти "доглядів" з м'ячем (вперед, вправо, вліво, назад), прибирання м'яча, пропуск м'яча партнеру і їх поєднання.

Швидкість першої фази обманного руху визначається часом, необхідним для природного виконання підготовчої фази використовуваного технічного прийому. Швидкість виконання фази реалізації диктується тактичної обстановкою і переважного близька до максимальної.

Класифікація фінтів

Фінт "відходом". Технічний прийом, що виконується різними способами, заснований на принципі несподіваного і швидкого зміни напрямку руху. У підготовчій фазі гравець своїми діями показує, що має намір піти з м'ячем від противника в обраному напрямку. Переміщаючись, противник намагається перекрити зону передбачуваного проходу. Але в фазі реалізації, швидко змінюючи напрямок руху, гравець йде з м'ячем в протилежну сторону.

Обманні рухи на "догляд" виконуються переважно на напівзігнутих ногах, що забезпечує широку амплітуду руху, а також швидкість його зміни.

"Відхід" випадом. При атаці суперника спереду гравець, провідний м'яч, показує своїми рухами, що він має намір обійти його справа або зліва.

Розглянемо дії футболіста при обманним русі вправо і догляді вліво. Зближуючись з противником на відстань 1,5-2 м, гравець поштовхом лівої ноги виконує широкий випад вправо - вперед (рис. 28). Причому проекція ОЦТ не доходить до площі опори. Що виникає при цьому нестійка рівновага буде, однак, сприяти подальшому руху. Суперник намагається перекрити зону проходу і переміщається в сторону випаду. Тоді різким поштовхом правої ноги гравець, що виконує фінт, робить широкий крок вліво. Зовнішньою частиною підйому лівої ноги м'яч посилається вліво - вперед.

"Відхід" з перенесенням ноги через м'яч. Фінт застосовується переважно при атаці ззаду (рис. 29). Гравець, який володіє м'ячем, підготовчими діями показує, що має намір піти у бік (наприклад, вліво). Він повертає тулуб наліво, переносить праву ногу скрестно через м'яч і робить випад вліво. Противник, атакуючий ззаду, не бачить м'яча. Він реагує на це рух і також робить випад вліво. У цей момент гравець з м'ячем швидко повертається направо, посилає м'яч зовнішньою частиною підйому вперед, і потім слідують подальші дії згідно ігрової ситуації.

Фінт "ударом" по м'ячу ногою. Обманні рухи "ударом" вкрай різноманітні як за способом виконання підготовчої фази, так і різновидом реалізації істинних намірів. Різні й умови виконання фінта: під час ведення, після передачі м'яча партнером, після зупинки.

Розглянемо деякі особливості техніки виконання даного фінта. При зближенні з противником, який бере участь в єдиноборстві і розташований спереду або спереду - збоку, в підготовчій фазі виконується замах ударної ногою (рис.30). Ця поза свідчить про те, що буде виконаний удар в ціль або передача. Реагуючи на замах, противник намагається відібрати м'яч або перекрити зону передбачуваного польоту м'яча. для цього застосовуються випад, шпагат, підкат, що пов'язано з уповільненням руху і зупинкою. Крім того, перемикання з цих положень на подальші дії в єдиноборстві вимагає певного часу. Залежно від ігрової ситуації, розташування партнерів і суперників, пози протистоїть суперника в фазі реалізації виконується несильний удар по м'ячу ногою відповідним способом і відхід від противника вперед, вправо, вліво або назад.

Якщо фінт "ударом" виконується після передачі і партнер знаходиться на шляху руху м'яча в більш вигідній позиції, то в фазі реалізації м'яч пропускається відкритого партнеру.

Фінт "ударом" по м'ячу головою. У підготовчій фазі застосовується вихідне положення для удару головою по м'ячу, тулуб відхиляється назад і виконується замах для удару (рис. 31). Зреагувавши на замах, суперник, який знаходиться перед гравцем або збоку від нього, зупиняється в очікуванні удару в першому випадку або переміщається в сторону передбачуваного польоту м'яча. Реалізуючи свої тактичні задуми, гравець замість удару виконує зупинку м'яча грудьми (переважно з перекладом вправо, вліво, назад) або пропускає м'яч з подальшим поворотом на 180? і оволодіває нею.

Фінт "зупинкою" м'яча ногою. Обманний рух на зупинку виконується різними способами під час ведення і після передачі м'яча партнером.

Під час ведення при спробі відбору м'яча збоку або збоку - ззаду застосовується фінт "зупинкою" з настанням і без настання на м'яч підошвою.

У першому випадку, виконуючи черговий біговій крок ведення, гравець ставить опорну ногу за м'яч і настає на нього підошвою далекої від суперника ноги. Робиться помилкова спроба зупинки з м'ячем. Суперник уповільнює рух, в цей момент м'яч посилається вперед і триває ведення.

У другому випадку в підготовчій фазі тільки імітується зупинка м'яча (рис. 32.). Гравець, кілька сповільнюючи рух, має стопу над м'ячем. У фазі реалізації триває швидкий рух в первісному напрямку.

При виконанні обманного руху "зупинкою" м'яча після передачі в підготовчій фазі приймається одноопорне положення, і зупиняє нога виноситься назустріч м'ячу. Суперник атакує гравця, що приймає м'яч. У цей момент гравець замість зупинки пропускає м'яч, повертається на 180? і опановує м'ячем.

Фінт "зупинкою" грудьми і головою.Підготовча фаза при обманним русі "зупинкою" опускаються м'ячів грудьми і головою відповідає підготовчій фазі техніки виконання зупинок м'яча даними способом, які вже аналізувалися. У фазі реалізації замість зупинки здійснюється пропуск м'яча, гравець повертається на 180 градусів і опановує м'ячем.

 

Теоретичний матеріал для груп №2,14.

               Відволікаючі дії (фінти)

 Це рухи, внаслідок яких суперник вводиться в оману. Успішне виконання фінтів залежить від наявності у гравця необхідних фізичних і психічний якостей, його інтуїції та здатність імпровізувати. Тут особливо важливу роль відіграють;багате уявлення, швидкість реакції, висота розташування центру ваги тіла, швидкість і загальна фізична підготовка. Існують фінти, які виконуються з м’ячем і без м’яча. Фінти без м’яча залежно від характеру руху стосуються загальної техніки. Це прискорення, зміна швидкості та напрямку бігу. Фінти без м’яча – засіб звільнення себе від опіки суперника з метою виходу на вигідну позицію для оволодіння м’ячем. Наприклад, під час укидання м’яча з-за бічної лінії. Захисники також користуються фінтами без м’яча. Вони спостерігають за атаками суперника, який веде м’яч, і намагаються спровокувати, щоб він відпустив м’яч і тоді вибити або відібрати його. Воротарі застосовують фінти тілом з метою створення такої ситуації, щоб нападаючі наносили удари у ті кути воріт, до захисту яких вони підготувалися заздалегідь. Достатньо ефективно воротарі користуються фінтами і під час виходів із воріт. При аналізі техніки відволікаючих дій відокремлюють дві загальні фази: обманний рух, розрахований на те, щоб ввести суперника в оману, та справжній рух, який починається відразу після того, як суперник зреагує на обманний рух. Обманний рух виконується повільно, щоб суперник його добре побачив, а справжній – швидко. Фінти без м’яча – це природні рухи. Ними оволодівають під час проведення ігрових вправ та Ігор. Фінти з м’ячем розподіляються залежно від місця і положення, яке займає суперник під час здійснення гравцем фінту, – спереду, збоку, ззаду. Фінти під час виконання ударів по м’ячу. 19 Обманний удар – передача – удар або перехід на ведення м’яча. Цей фінт застосовується у випадках, коли суперник рухається назустріч гравцеві, який веде м’яч. Гравець з м’ячем спочатку виконує рух ідентичний удару серединою підйому, що викликає у суперника захисну реакцію як перед сильним ударом (відведення голови, тулуба або закривання обличчя). Цієї миті суперник на короткий час вибуває з гри: гравець, який утримує м’яч після виконання обманного руху на удар, може передати його партнеру, продовжити його ведення, минаючи суперника тощо. Фінт з відтягуванням м’яча назад Фінт має викликати в суперника захисну реакцію. Гравець імітує рухи удару по м’ячу носком. У цей момент у суперника настає захисна реакція, а гравець користуючись нею, заносить ногу над м’ячем і відтягує його вбік або назад (п’ятою, підошвою). У першій фазі руху можна використовувати такі дії як і під час виконання удару по м’ячу внутрішньою частиною стопи, а в другій – відтягнути м’яч зовнішньою частиною підйому. Фінт з ударом по м’ячу головою, прийом м’яча ногою Застосовується у випадках, коли м’яч наближається до гравця на висоті голови, а суперник перебуває за кілька метрів. Гравець у першій фазі виконує ті самі рухи, що під час удару головою. В другій фазі тулуб відводиться назад, а м’яч зупиняється ногою в момент торкання землі. Суперник зреагувавши на фінт, біжить в напрямку очікуваного ним місця, спрямування м’яча ударом голови. Фінт під час зупинки м’яча Суперник стоїть за спиною у гравця, до якого наближається м’яч спереду. Гравець робить крок вперед, переносить вагу тіла на ногу, що розташована попереду з одночасним поверненням тулуба в напрямку наближення м’яча. Суперник переконаний, що гравець зупинить м’яч підошвою, і наближається до нього з того самого боку. Тим часом гравець переносить вагу тіла на протилежну ногу і зупиняє м’яч другою ногою, залишаючи суперника за спиною. 20 Фінт з поворотом В основі фінту перенесення ваги тіла з ноги, що виставлена наперед і пропускає м’яч. Після виконання швидкого, неочікуваного суперником напівповороту гравець залишає його за спиною, маючи перед собою м’яч. Фінт з пропуском м’яча У гравця, який виконує фінт, суперник перебуває за спиною. Гравець з максимальною швидкістю стартує назустріч м’ячу, імітує його зупинку й пропускає поміж широко розставлені стопи, після цього робить напівповорот і наздоганяє м’яч. Фінти під час ведення м’яча Одиночний фінт. Назустріч гравцеві, який веде м’яч, виходить суперник. У першій фазі гравець виконує нахил тулуба вбік вільної ноги. Імітуючи відхід з м’ячем у тому самому напрямку. В другій фазі, швидко переносить вагу тіла на другу ногу, водночас внутрішньою частиною підйому відтягує м’яч у протилежний бік. Подвійний фінт. Якщо суперник стоїть на місці, вивести його з рівноваги одиночним фінтом дуже важко. В таких випадках застосовують подвійний фінт. У першій фазі фінту рухи ідентичні рухам одиночного фінту. У другій фазі гравець корпусом робить рух вправо, швидко переносить вагу тіла на іншу ногу та відходить з м’ячем убік початкового руху (вправо).

Фізична підготовка для груп №3,11,13, 15,

 Фізична підготовка поділяється на загальну й спеціаль­ну. Ці два види підготовки органічно пов'язані між собою і становлять єдиний процес.

Загальна фізична підготовка футболіста забезпечується вправами загальнорозвиваючого характеру і вправами з інших видів спорту (легкої атлетики, гімнастики, баскетбо­лу, гандболу, хокею, лижного спорту, плавання). Так роз­вивається і зміцнюється м'язово-зв'язковий апарат, поліп­шується діяльність усіх органів і систем організму, удоско­налюються рухові якості, підвищується загальна тренова­ність.

Зміст і методика спеціальної фізичної підготовки обумов­лені особливостями ігрової діяльності футболіста, що хара­ктеризується: постійними змінами ситуацій на полі; безпе­рервністю навантажень, нерівномірним чергуванням робо­ти і відпочинку; необхідністю виконувати складні рухи в умовах постійно наростаючого стомлення; мінливістю ру­хових засобів та ігрових прийомів.

До засобів спеціальної фізичної підготовки футболіс­тів відносять: змагальні вправи і вправи, подібні до них за кінематичними і динамічними характеристиками, ме­ханізмом енергозабезпечення роботи м'язів. Всі інші вправи належать до засобів загальної фізичної підготовки.

Таким чином, до засобів спеціальної фізичної підго­товки належать лише ті, виконання яких сприяє розвит­ку спеціальних якостей. Однак їхня інтенсивність і хара­ктер не постійні: вони залежать від рівня тренованості футболіста і його кваліфікації. Чим вони вищі, тим мен­ше потрібно спеціально-підготовчих вправ. У новачків і малотренованих футболістів практично будь-яка вправа викликає тренувальний ефект, тому цих вправ для них досить багато.

Розрізняють спеціальні вправи з м'ячем і без нього. Інтенсивність і тривалість їхнього виконання, кількість повто­рень, час відпочинку між ними залежать від характеру й ве­личини фізичних навантажень, які повинні строго відпові­дати тому чи іншому методу тренування (рівномірному, перемінному, повторному, інтервальному).

За спрямованістю впливу тренувальні навантаження бу­вають такі: аеробні (удосконалювання загальної витрива­лості), анаеробні (удосконалювання швидкісно-силових яко­стей і швидкісної витривалості), аеробно-анаеробні (удоско­налювання усіх видів витривалості).

Теоретичний матеріал для груп №2,3,8,14,15.

 

Правила гри в футбол. Основні футбольні правила.

Правила гри у футбол записані в спеціальному регламенті, який затверджений Міжнародною федерацією і Радою регіональних асоціацій. Даний звід статей визначає порядок офіційних змагань. Варто відзначити, що перші правила футболу коротко були сформульовані ще в 1863 році британською асоціацією. У сучасному вигляді регламент розробляється УЄФА і ФІФА. Він враховує всі найменші нюанси футболу: від реклами на екіпіровці гравця до матеріалу виготовлення сітки воріт.                                         Загальні правила У матчі беруть участь лише дві команди. Кількість гравців з кожної сторони обмежується одинадцятьма з урахуванням воротаря. Єдиним снарядом вважається м'яч. Польові гравці мають право контролювати і бити по ньому тільки ногами, за винятком викидання ауту. Правила воротаря у футболі трохи відрізняються. Голкіпери можуть ловити м'яч руками, але утримувати снаряд у повітрі заборонено більше 6 секунд. Основні правила футболу єдині для всіх асоціацій і турнірів, що проводяться під егідою ФІФА. Так, кількість замін не може бути більше трьох офіційних змаганнях. Є певні вимоги і до екіпірування футболістів. Вона не повинна становити небезпеку для самого гравця або суперника. Заборонені будь-які ювелірні вироби, шпильки, годинник і т. д. Обов'язковими елементами є сорочка, шорти, щитки, гетри та взут тя. Рукавички тільки у голкіпера. Тривалість матчу-два тайми по 45 хвилин. При цьому суддя може додавати певну кількість часу за затримки ігри (заміни, травми і тощо). Між таймами повинен бути перерву до 15 хвилин.  Дотримання правил футболу контролюється тільки арбітром матчу і його помічниками за межами поля. Суддя визначає порушення, покарання за них, виявляє спірні моменти. Всі його рішення є остаточними.                                                           Вимоги до поля Покриття повинно бути у вигляді газону, або штучного або натурального. Поле має форму прямокутника. Ширина (лінія воріт) може бути від 64 до 75 м, довжина – від 100 до 115 м відповідно. Також правила гри у футбол описують і вимоги до розмітки. Поле повинно обмежуватися білими рівними лініями, які добре видно здалеку (8-12 см в ширину). Крім того, розмітка ділить газон на дві половини. Посередині чертится спеціальний круг з радіусом 915 м від центру поля.  Площа воріт обмежується прямокутником з шириною 55 м від кожної стійки (штанги). Довжина воротарської зони – 183 м. Штрафна площа окреслюється аналогічно зі сторонами 165 і 403 м. Всередині зони відзначається 11-метрова точка, звідки будуть виконуватися пенальті. Самі ворота повинні бути заввишки 244 м, завширшки 732 м. По кутах поля закріплюються флагштоки з заокругленим кінцем.                                                         Порушення правил У сучасному регламенті чітко прописані всі аспекти недисципліновану поведінку футболістів та тренерів. Штрафний удар призначається за підніжку, удар суперника, стрибок в ноги, агресивний поштовх, плювок, затримку противника або часу, навмисне торкання м'яча рукою. Подібне порушення в своєму штрафному майданчику карається 11-метровим (пенальті).

Вправи для груп №2,3,4,9,11,14,15.

 

Вправи для схуднення

Людям, що страждають від зайвих кілограмів, бажано не робити вправ з власною вагою. Замість цього краще зосередитися на помірних кардіонавантаженнях.

Біг підтюпцем.

Одна з кращих вправ для схуднення і підтримки фізичної форми в цілому. Півгодини бігу в середньому темпі дозволяють спалити 600-800 кілокалорій. Регулярні пробіжки щонайменше три рази в тиждень можуть здійснити дивовижний вплив на фігуру. 

Стрибки зі скакалкою.

Далеко не кожен готовий бігати підтюпцем в снігу та на морозі. Стрибки зі скакалкою являють собою чудову альтернативу пробіжкам – виконання вправи в середньому темпі протягом 10-15 хвилин дозволяє спалити до 300 кілокалорій. Виконувати вправу рекомендується щонайменше чотири рази на тиждень. Крім того, вправа покращує координацію і зміцнює кісткову мускулатуру.

Велоспорт.

Більшість людей катались на велосипеді в дитинстві, а деякі не розлучаються з колесами і в зрілому віці. Велосипедні прогулянки є прекрасною формою кардіонавантаження, яка зміцнює серцево-судинну систему і м'язи ніг. Година їзди дозволяє спалити 600-800 кілокалорій. Заняття велоспортом рекомендується практикувати щонайменше 3 рази на тиждень.