середу, 21 вересня 2022 р.

Зупинка м'яча ногою в футблi. Гр 18.

 Зупинка м'яча ногою. Основні фази руху є загальними для різних способів Підготовча фаза - зайняття вихідного положення - характеризується перенесенням маси тіла на опорну ногу, яка трохи зігнута для стійкості. Ногу, котра зупиняє, посилають назустріч м'ячу.

Робоча фаза - поступливий (амортизуючий) рух зупиняючою ногою, котра трохи розслаблена. У момент стикання з м'ячем (чи трохи раніш) починається рух ноги назад. Швидкість руху поступово сповільнюється.

Завершальна фаза - зайняття необхідного положення для наступних дій. Загальний центр ваги тіла переноситься у бік зупиняючої ноги і м'яча.

Зупинка м'яча внутрішньою стороною стопи . Щоб зупинити м'яч, який котиться, ногу виносять назустріч йому. Стопа розвернута назовні на 90°. У момент зіткнення м'яча і стопи зупиняючу ногу відводять назад до рівня опорної ноги.

При зупинці м'ячів, котрі низько летять, у підготовчій фазі зупиняюча нога більше згинається в колінному суглобі і піднімається до рівня м'яча. М'ячі, котрі високо летять, зупиняють у стрибку.

Зупинка м'яча підошвою . Коли м'яч, який котиться назустріч, наближається, ногу виносять уперед. Но сок піднятий вгору під кутом 30- 40°. Поступливий рух назад незначний.

понеділок, 19 вересня 2022 р.

Комплекс вправ для розвитку силової витривалості гр. 18

 Комплекс вправ для розвитку силової витривалості   Розминка.

  1. В.п. – основна стійка. Вдих- видих. На вдих руки підняти вгору, на видих опустити вниз.
  2. В.п. – стійка ноги нарізно. Права рука вгору, ліва на стегно, нахил тулуба вліво; ліва рука вгору, права на стегно, нахил тулуба вправо. - По 4 повтори в кожен бік.
  3. В.п. – стійка ноги нарізно. Скручування вперед-донизу, розкручування знизу-догори. - 4 повтори.
  4. В.п. – випад вперед. Зміна положення ніг вперед-назад стрибком (пружні рухи). - По 10 повторів на кожну ногу.
Загальна частина.
  1. Бьорпі. (З положення стоячи зробити упор присівши, стрибком упор лежачи на зігнуті руки, потім в зворотному напрямку упор присівши та стрибок в гору).  10 повторів.
 
  1. Планка. 60 секунд.
 
  1. Стрибки на скакалці. 100 повторів.
 
  1. Присідання в положенні ноги нарізно. 25 повторів.
  2. Віджимання від підлоги. Хлопці - на прямих ногах, -25 та більше повторів. Дівчата - з колін, -15 та більше повторів.
 
  1. Лежачи на спині, ноги зігнуті в колінах: скручування 25 повторів
    Повторити ці 6 вправ 3-4 раунди. Інтервал відпочинку між вправами - 15 секунд, між раундами - одна хвилина.   Заключна частина.
  1. Сидячи ноги нарізно. Нахил тулуба вперед, до лівої та до правої ноги - по 10 повторів.
  2. Сидячи ноги разом. Нахил тулуба вперед -10 разів
  3. Лежачи на спині. Підняти одну ногу та повільно підтягнути до тулуба, тримати 10 секунд. Теж саме іншою ногою.
  4. Лежачи на спині, перекати -10 повторів.

середу, 14 вересня 2022 р.

Ведення м'яча гр. 18

 

Ведення м'яча

Ведення м'яча здійснюється за допомогою всіляких переміщень, у процесі яких застосовується біг (іноді ходьба). Відповідно до тактичних завдань, удари по м'ячу при веденні виконують з різними послідовністю, ритмом і силою. Якщо треба швидко подолати значну відстань, м'яч "відпускають" від себе на 10-12 м. При протидії суперника потрібно постійно контролювати м'яч і не "відпускати" його далі ніж на 1-2 м. Необхідно зазначити, що часті удари знижують швидкість ведення.


При веденні середньою частиною підйому роблять переважно прямолінійний рух. Ведення внутрішньою частиною підйому дає можливість виконати переміщення по дузі. Найбільш універсальним є ведення зовнішньою частиною підйому. При веденні стрибаючих м'ячів використовуються удари середньою частиною підйому, стегном чи головою.


Ведення зовнішньою частиною підйому (мал. 21) виконують несильними ударами в нижню частину м'яча, щоб надати йому зворотного руху, завдяки чому він не віддаляється надмірно від гравця.


 

Мал. 21 Ведення м'яча зовнішньою частиною підйому


При веденні внутрішньою частиною підйому (мал. 22) гравець спрямовує м'яч перед собою, носок ноги перед доторком до м'яча трохи вивертає назовні Стопа не напружена. Ведення правильне, не якщо м'яча.


 м'яча

Ведення м'яча здійснюється за допомогою всіляких переміщень, у процесі яких застосовується біг (іноді ходьба). Відповідно до тактичних завдань, удари по м'ячу при веденні виконують з різними послідовністю, ритмом і силою. Якщо треба швидко подолати значну відстань, м'яч "відпускають" від себе на 10-12 м. При протидії суперника потрібно постійно контролювати м'яч і не "відпускати" його далі ніж на 1-2 м. Необхідно зазначити, що часті удари знижують швидкість ведення.

При веденні середньою частиною підйому роблять переважно прямолінійний рух. Ведення внутрішньою частиною підйому дає можливість виконати переміщення по дузі. Найбільш універсальним є ведення зовнішньою частиною підйому. При веденні стрибаючих м'ячів використовуються удари середньою частиною підйому, стегном чи головою.

Ведення зовнішньою частиною підйому (мал. 21) виконують несильними ударами в нижню частину м'яча, щоб надати йому зворотного руху, завдяки чому він не віддаляється надмірно від гравця.

 

Мал. 21 Ведення м'яча зовнішньою частиною підйому

При веденні внутрішньою частиною підйому (мал. 22) гравець спрямовує м'яч перед собою, носок ноги перед доторком до м'яча трохи вивертає назовні Стопа не напружена. Ведення правильне, не якщо м'яча.


четвер, 8 вересня 2022 р.

Iсторiя футбола України Гр. 18

 Проникнення гри

Редагувати

Коріння цієї гри на території теперішньої України сягають кінця XIX століття і ведуть до Одеси. Одними з перших гравців у футбол були англійські моряки в порту Одеси, які створили і найперші команди (ОБАК — «Одеський британський атлетичний клуб» створено у 1878). У 1884 році в Одесі було збудоване перше футбольне поле, гру «foot-ball» іноземці популяризували серед місцевого населення.[1]У 1892 році в Одесі заснований німецький спортивній клуб «Турн-Ферайн» з секцією футболу. У 1899 році в Одесі заснована футбольна команда виключно з місцевих жителів. З того моменту кількість одеських футбольних команд тільки зростала: ОКФ (Одесский кружок футбола), ШК (Шереметьевский кружок спорта), «Вега»«Местран» та багато інших.

Пізніше гра проникла до Західної України, де діяли осередки спортивного товариства «Сокіл» (складалось з поляків, українців, чехів). Перші правила футбольної гри надруковано у монографії «Гімнастичні ігри шкільної молоді», яку видав у 1891 році Едмунд Ценар — професор учительської семінарії у Львові. Федерація футболу України за матеріалами, наданими львівськими істориками спорту, постановила вважати гру, яка відбулася 14 липня 1894 року у Львові, першим документально зафіксованим футбольним матчем на території України.

Символічна збірна України XX століття (опублікована тижневиком «Український футбол» у 2000 році)

1894 — перший документально зафіксований матч на території УкраїниРедагувати

За даними обсерваторії Львівської політехніки 14 липня 1894 року денна температура становила +24 °C. У ті дні у Львові тривала Загальна крайова виставка, протягом якої відбувалися різноманітні конференції інженерів, літературознавців, гостям міста продемонстрували нову трамвайну лінію, що вела до Стрийського парку тощо. У рамках виставки на полі, що знаходилося у Стрийському парку, відбулася міжміська гра між командами, що представляли спортивно-гімнастичне товариство «Сокіл» — Львів проти Кракова.

Матч розпочався 14 липня 1894 року о 17:00: господарі грали у білих футболках та сірих гімнастичних штанцях, а гості — у білих футболках та синіх штанцях. Поєдинок судив професор Зигмунт Виробек з Кракова. На стадіоні місткістю 10 000 глядачів зібралося близько 3 000 людей. Гра тривала 7 хвилин — до першого забитого гола. Цей м'яч провів другокурсник учительської гімназії Володимир Хомицький, який діяв на лівому боці поля. Тактики й стратегії у діях футболістів майже не було — головним завданням було проштовхнути м'яч повз воротаря у ворота. Стійками воріт служили два прапорці, увіткнуті у землю.

1900—1914Редагувати

Пам'ятний знак на місці першого в Україні футбольного матчу. Львів (Стрийський парк)

У Одеській футбольній лізі (створена у 1910 році) брали участь ОБАК (Одеський британський атлетичний клуб)ОКФ (Одеський кружок футболу)шереметьєвці«Спортінг-Клуб»«Вега», «Індо», «Турн-Ферайн» (команда німецького спортивного товариства) і «Флорида».

У 1900-х роках перші футбольні клуби виникають у багатьох містах України — ініціаторами є переважно молодь, студенти вищих шкіл. У багатьох містах першими гравцями були робітники та моряки з країн Європи.

«Сокільський рух», започаткований чехами у середині XIX століття, був причетний до розвитку гри у Києві. Перша команда — «Південь» (1902) складалася переважно із чехів. Згодом її було перейменовано на «Сокіл». Одним з осередків київського футбольного руху був Політехнічний інститут, студенти якого створили команду «Політехніки» (1906). У 1911 році 6 київських клубів організували першу міську лігу: «Любителі спорту», Спортивно-Гімнастичний Кружок при Київському Політехнічному інституті, Кружок «Славія», Кружок «Спорт», Польське Гімнастичне Товариство та Кружок «Фенікс». Виграли турнір «Політехніки», вони ж у 1913 році під час Всеросійської олімпіади яка проходила у Києві, перемогли в показовому турнірі 4 (ще взяли участь «Спорт», «Любителі спорту», «Славія»).

У Львові спудеї першої реальної школи утворили ФК «Слава», що згодом став предком клубу «Чарні» (1903), свою спортивну команду зробила четверта гімназія — КГС (Клуб Гімнастично-Спортовий, 1904). Цю команду через 3 роки перейменовано на «Поґонь» — у міжвоєнний період вона буде одним із флагманів польського футболу. Учні 3 та 6 гімназій створили команду «Лехія» (1905). У 1905 році вперше провели чемпіонат міста — перемогли «Чарні».

У 1912 р. ОФЛ вступила у Всеросійський футбольний союз, а 20 жовтня 1913 р., перемігши у фінальному матчі збірну Санкт-Петербургу (4:2), збірна Одеси стала чемпіоном Російської Імперії. У 1914 році представники футбольних ліг та спорттовариств і клубів створили Футбольний Союз Півдня Російської імперії, куди увійшли: Одеса, Херсон, Миколаїв, Севастополь, Донбас-ліга, Київ, Харків, Ростов-на-Дону, Таганрог, а в 1915 році провели першість, де перемогла Юзівка, що представляла Донбас-лігу.

Проводилися першості у містах та регіонах: Львів (1905—1914), Чернівці (1907—1914), Одеса (1910—1918), Київ (1911—1918), Харків (1912—1918), Галичина (1912—1914), Донбас-ліга (1913—1919, Катеринослав (1916—1918).

Влітку 1914 року в Одесі та Миколаєві зіграв 5 матчів «Фенербахче» (Стамбул).

Жіноча спортивна гімнастика

  Загальна iнформацiя Жіноча спортивна гімнастика  — це олімпійський вид спорту, де розігруються 6 комплектів нагород: найпрестижніше — інди...