Зупинка м'яча ногою в футболі

 Зупинка м'яча ногою. Основні фази руху є загальними для різних способів Підготовча фаза - зайняття вихідного положення - характеризується перенесенням маси тіла на опорну ногу, яка трохи зігнута для стійкості. Ногу, котра зупиняє, посилають назустріч м'ячу.

Робоча фаза - поступливий (амортизуючий) рух зупиняючою ногою, котра трохи розслаблена. У момент стикання з м'ячем (чи трохи раніш) починається рух ноги назад. Швидкість руху поступово сповільнюється.

Завершальна фаза - зайняття необхідного положення для наступних дій. Загальний центр ваги тіла переноситься у бік зупиняючої ноги і м'яча.

Зупинка м'яча внутрішньою стороною стопи . Щоб зупинити м'яч, який котиться, ногу виносять назустріч йому. Стопа розвернута назовні на 90°. У момент зіткнення м'яча і стопи зупиняючу ногу відводять назад до рівня опорної ноги.

При зупинці м'ячів, котрі низько летять, у підготовчій фазі зупиняюча нога більше згинається в колінному суглобі і піднімається до рівня м'яча. М'ячі, котрі високо летять, зупиняють у стрибку.

Зупинка м'яча підошвою . Коли м'яч, який котиться назустріч, наближається, ногу виносять уперед. Но сок піднятий вгору під кутом 30- 40°. Поступливий рух назад незначний.

Спеціальна медична група

 

Надмірна вага

1.                  Вправи для зміцнення м'язів живота (30-40 % тривалості уроку).

2.                  Вправи для великих м'язових груп.

3.                  Вправи з навантаженням, що виконуються з великою амплітудою.

4.                  Ходьба з високим піоніманням стегна в різному темпі.

5.                  Дихальні вправи.

6.                  Тривалі походи, екскурсії, їзда на ковзанах, лижах.

7.                  Водні процедури, масаж.

 

Удари по м'ячу

Удари по м'ячу - це основний спосіб ведення гри. їх виконують ногою і головою, і вони вимагають точного виконання.

Удари по м'ячу ногою, незалежно від способу виконання, можна розділити на два види: прямі (мал. 1) і різані (мал. 2, 3).

При прямому ударі м'яч летить в напрямку заподіюваного удару. Якщо ж напрямок удару здійснюється в якій-небудь стороні від центру Мал.1 ваги м'яча, то це різаний удар. Такий удар не

можна називати неточним: ним потрібно користуватися так само, як і іншими, траєкторію польоту вибирати (передбачати) особливо ретельно.

Точне і своєчасне виконання удару по м'ячу дозволяє заощаджувати сили, швидко і планомірно розвивати Мал. 2 атаки, змушувати польових гравців і воротаря суперників частіше помилятися. Адже гра складається з великої кількості ударів і передач на різні відстані. По тому, наскільки успішні ці дії, судять і про видовищну красу футбольного двобою.

Відбір м'яча у футболі

Відбирання м'яча ударом по ньому чи його зупинкою здійснюється в той момент, коли суперник трохи "відпустить" м'яч від себе. Є два різновиди відбирання: повне і неповне. При повному - м'ячем оволодіває сам відбираючий чи його партнер. При неповному - м'яч відбивають на певну відстань чи за бокову лінію.

Відбирання м'яча у випаді дозволяє прийняти м'яч на відстані 1,5-2 м. Його застосовують при спробі суперника обійти гравця справа чи зліва. Швидким переміщенням у бік м'яча роблять випад, 

Важкодосяжні м'ячі вибиваються переважно носком у напівшпагаті чи шпагаті (мал. 27).

Відбирання перехопленням застосовується, коли суперник, рухаючись із м'ячем назустріч, відпускає його від себе. Захисник повинен уловити цей момент і різким рухом оволодіти м'ячем чи відбити його, поставивши на його шляху ногу. 

Цим способом користуються переважно тоді, коли футболіст, котрий володіє м'ячем, дає можливість атакувати себе збоку. Суперники зрівнюються у швидкості пересування. Поштовх виконують плечем у плече, при цьому рука того, хто штовхає, притиснута до тулуба. Маса тіла суперника повинна бути перенесена на далеку від гравця, котрий відбирає, ногу. Втративши рівновагу, атакований на мить перестає контролювати м'яч, і цього досить, щоб відібрати його.

Спеціальна медична група

 

Орієнтовний комплекс вправ

для виправлення плоскої спини

1.                   Ходьба на місці з високим підніманням стегна.

2.                   В. П.- О. С. 1-2 – руки до плечей; 3-4 – руки в сторони-вгору, прогнутися; 5-6 – руки до плечей; 7-8 – В. П. Повторити 12-14 разів.

3.                   В. П.- те саме. 1-2 – руки в сторони; 3-4 – нахил, руки вперед, округлити спину; 5-6 – випростатися, руки в сторони; 7-8 – В. П. Повторити 10-12 разів.

4.                   В. П.- О. С., гімнастична палиця внизу 1-2 – ліва нога на носок, прогнутися; 3-4 – В. П.; 5-8 – те саме правою. Повторити 10-12 разів.

5.                   В. П.- обличчям до гімнастичної стінки, хват руками зверху за щабель на рівні пояса. 1-4 – нахил, ліва нога назад, прогнутися; 5-8 – В. П.; 9-16 – те саме правою. Повторити 6-8 разів.

6.                   В. П.- спиною до гімнастичної стінки, руки за головою. 1-6 – таз уперед, прогнутися в поперековому відділі хребта, торкатися стінки тільки головою;7-8        - В. П. Повторити 10-12 разів.

7.                   В. П.- О. С., стоячи на гумовому джгуті, кінці джгута в руках. 1-2 – руки до плечей; 3-4 – руки вгору; 5-6 – руки до плечей; 7-8 – В. П. Повторити 8-10 разів.

8.                   В. П.- упор стоячи на колінах. 1-2 – витягнутися в фудному відділі хребта, округлити спину;  3-4 – прогнутися в поперековому відділі хребта. Повторити 10-12 разів.

9.                   В. П.- лежачи на спині, руки вгору 1-4 – фупування; 5-8 – В. П. Повторити 10-12 разів.

10.               В. П.- стоячи біля опори, хват зверху на рівні грудей. 1-7 – махи лівою ногою назад; 8 – В. П.;

9-16- те саме правою. Повторити 10-12 разів.

1.                   В. П.- О. С., руки на поясі. 1-6 – звести лопатки, голову відхилити назад, напружити м'язи спини;7-8 - В. П. Повторити 10-12 разів.

 

Порушення під час пробиття пенальті в футболі

 

Порушення під час пробиття пенальті

Порушення правил пробиття пенальті (воротар рухається вперед, гравці опинились у заборонених зонах) будь-якою з команд вирішуються за принципом надання переваги команді, що діяла за правилами.

Загалом:

• У випадку порушення правил командою, що захищається, або зараховується гол (якщо його було забито), або призначається повторне виконання пенальті.
• У випадку порушення правил командою, що пробиває пенальті, — якщо було забито гол, то пенальті пробивають повторно; інакше суддя призначає вільний удар.
• У випадку порушення правил обома командами пенальті має бути пробито повторно.
• Якщо гравець, що пробиває пенальті, двічі торкається м'яча (добивання м'яча після відскоку від стійки воріт також), суддя призначає непрямий вільний удар на користь команди, що захищається.

Суддя також може попередити жовтою карткою гравців за порушення правил пробиття пенальті, наприклад, багаторазові вбігання до штрафного майданчика до удару. Варто відзначити, що в реальних матчах судді ігнорують більшість незначних порушень цих правил.

Порушення решти правил під час пробиття пенальті призводить до покарання.

Пенальті в футболі

 Пенальті — вид штрафного удару у футболі, що пробивається з відстані 12 ярдів (приблизно 11 метрів від воріт). Тільки воротар команди, що захищається, може стояти між м'ячем та воротами під час пробиття цього удару.

Пенальті пробивається під час звичайної гри. Схожі удари також пробиваються під час післяматчевих пенальті для визначення команди, що проходить у наступний раунд змагань, коли матч закінчується внічию. Хоча процес пробиття цих ударів схожий з пробиттям пенальті, вони офіційно не вважаються пенальті; процес пробиття цих ударів відбувається згідно з іншими правилами.

Пробиття пенальті

Пенальті у матчі між командами Еспаньйол - Валенсія 3 травня 2009 року на Олімпійському стадіоні Барселони

Пенальті пробивається зі спеціальної позначки, яка є навпроти центру воріт на відстані 11 метрів від воріт. До моменту удару всі гравці обох команд за винятком гравця, що пробиває пенальті, та воротаря команди, якій пробивають, мають стояти поза межами штрафного майданчика, позаду позначки для пробиття пенальті і не ближче, ніж 10 ярдів (приблизно 9 метрів) до м'яча (тобто ззовні від дуги штрафного майданчика). Воротар команди, якому пробивають пенальті, має стояти між стійками на лінії воріт до моменту удару, хоча може переміщатися вздовж лінії воріт, але не може робити кроків назустріч м'ячу.

Після того як суддя дає сигнал до пробиття пенальті, гравець, що пробиває, має вдарити м'яча вперед (не обов'язково по воротах, хоча майже завжди б'ють саме так). М'яч перебуває у грі, починаючи з моменту удару, і з цього моменту всі інші гравці можуть входити до штрафного майданчика. Гра продовжується у звичайному режимі, хоча дуже часто на цей момент м'яч вже є в воротах і команда, що атакує, вже забила гол.

Пенальті є різновидом прямого штрафного удару, тобто гол може бути забито прямим ударом з пенальті. Якщо гол не забито, гра звичайно продовжується. Як у випадку з будь-яким прямим штрафним ударом, гравець, що пробиває, не може торкнутися м'яча вдруге допоки м'яча не торкнеться якийсь інший гравець, навіть після відскоку від каркаса воріт. Пенальті відрізняється від звичайного штрафного удару тим, що зовнішнє втручання відразу після пробиття пенальті може призвести до його повторного пробиття (замість звичайного у таких випадках спірного м'яча).

Гравець, що пробиває пенальті, не може забити гол у власні ворота з пенальті, хоч це і так майже неможливо, оскільки удар по м'ячу має бути спрямований вперед, для того щоб пробиття пенальті відповідало правилам. Якщо м'яч залетить у ворота команди, що пробиває (наприклад, м'яч з пенальті влучає в каркас воріт, відбивається у протилежний бік і залітає у протилежні ворота), суддя має призначити кутовий удар на користь команди, що відбивала пенальті.