Розвиток спеціальної швидкості і стрибучості у волейболі.

  Розвиток спеціальної швидкості і стрибучості у волейболі.

Спеціальна швидкість волейболіста – це здатність виконати різні переміщення по майданчику і технічні прийоми в мінімальний для певних умов відрізок часу.

Формами прояву швидкості в волейболі є:

а) здатність до швидкого реагування на м’яч або дію суперників;

б) здатність до швидкого початку рухів;

в) здатність до швидкого виконання технічних прийомів і їх елементів;

г) здатність до швидкості переміщень.

Швидкість реакції відображає здатність гравця зрозуміти наміри і дії суперника і партнерів, а також визначити напрямок польоту м’яча і реагувати на них відповідним чином. До швидкості початку руху можна віднести стартове прискорення гравця.

Швидкість рекомендується розвивати повторним, інтервальним, змагальним методами. При цьому між спробами слід давати інтервали відпочинку. Ці інтервали відпочинку між повторними навантаженнями повинні забезпечувати оптимальне відновлення працездатності. Для розвитку спеціальної швидкості вправи повторюються серіями, що складаються з З-5 ривків (пауза для відпочинку між серіями 1-1,5 хв). Після двох або трьох повторень інтервал відпочинку значно подовжують, причому рекомендується комбінувати пасивний і активний відпочинок.

Більшість вправ для розвитку швидкості рекомендується виконувати за зоровим сигналом, що допомагає вдосконалювати швидкість зворотної реакції. За характером вправи можуть бути близькими до гри у волейбол. Вправи для розвитку швидкості: ривки з різкою зміною напряму і різкими зупинками; імітаційні, з акцентованим швидким виконанням окремого руху; швидкісні переміщення з імітацією або виконанням окремих рухів. При виконанні імітаційних вправ, що поєднуються з вправами для розвитку швидкості переміщення, обов’язково враховуються специфіка гри у волейбол і закономірності цих дій. Наприклад, після переміщення до сітки потрібно виконання нападаючого удару або блокування.

Стрибучість – одна з важливих якостей волейболістів. Вона залежить від рівня розвитку швидкісно-силових здібностей. Стрибучість ґрунтується на силі м’язів, швидкості їх скорочень і координації рухів у фазі польоту і в момент приземлення. Враховуючи висоту волейбольної сітки і велику кількість стрибків серед усіх рухів у волейболі, потрібно систематично працювати над розвитком стрибучості. Стрибкові вправи вводяться на кожному зайнятті.

Приклад вправ для розвитку спеціальної швидкості:

1. У середній стійки (динамічної) на сигнал тренера (сигнал «м’яч»): м’яч вдаряється об підлогу – імітація прийому м’яча з падінням; м’яч підкинуто вгору – імітація блокування; передача м’яча над собою – переміщення назад на 3-4 кроки; замах для нападаючого удару – переміщення вперед на 3-4 кроки з імітацією прийому м’яча знизу двома руками.

2. У стрибку зловити м’яч, кинутий партнером, і до приземлення кинути його назад.

3. Ривки і прискорення з різних вихідних положень по зоровому чи звуковому сигналу.

4. Біг різними способами (спиною вперед, боком, приставними кроками) з різкими зупинками.

5. Імітаційні вправи з техніки гри (нападаючий удар, блок, прийом м’яча). Тривалість одного повтору вправи – 10-15 с, інтенсивність виконання – максимальна, інтервал відпочинку між повтореннями - 30 с, число повторень – 4-10 разів. Параметри фізичного навантаження, тривалість, число повторень від заняття до заняття прогресивно зростають, а інтервали відпочинку зменшуються.

Приклад вправ для розвитку стрибучості:

1. Стрибки через скакалку на різну висоту і в різному темпі.

2. Стрибки з розбігу і з місця з діставанням предметів, підвішених на різній висоті.

3. Серія стрибків: ноги разом, з опорою на гімнастичну стінку.

4. Стрибки вгору з поворотом ліворуч, праворуч, кругом.

5. Серія стрибків на м’якій опорі.

6. Багаторазові стрибки біля стінки з імітацією нападаючого удару, блокування.

7. Присідання з обтяженнями.

8. Напівприсід і швидкі вставання зі штангою (вага не більше 50% від максимального).

9. Присідання з партнером на плечах.

10. Стрибки з однієї ноги на іншу з вантажем на плечах.

11. Стрибки на  різній висоті, з різної висоти.

12. Вистрибування з повного присіда з гирею в руках, стоячи на лавках.